Притчі про життя ...



Притчі про життя ...

Історія про маленьких жабенят.

Маленькі жабенята приймали участь в змаганнях...
Їх мета була забратися на вершину вежі.
Зібралося багато глядачів,які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками ...
Змагання розпочалися ...
Правда в тому, що ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.
Чутні були такі репліки:
"Це занадто складно!!" Вони НІКОЛИ не заберуться на вершину
або:
"Немає шансів! Вежа занадто висока!"

Маленькі жабенята почали падати. Один за одним ....
... За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони стрибали усе вище й вище ...
Натовп все одно кричав:
"Занадто важко! Жоден не зможе це зробити!"
Ще більше жабенята втомлювалися й падали ...
... Тільки ОДИН піднімався все вище і вище ...
Згодом всі піддалися, за винятком того одного жабеняти, який приклавши всі зусилля, забрався на вершину!
Тоді всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося?
Один учасник запитав, як же цьому жабеняті, який дістався до вершини, вдалося знайти у собі сили?
Виявляється, переможець був ГЛУХИМ!!!

Мораль історії:
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій ...
... Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання. Ті, які ти плекаєш у своєму серці!
Не забувай про силу слів.
Все, що ти чуєш чи читаєш, впливає на твою поведінку!
Завжди налаштовуйся на позитив!
Будь глухим, коли люди тобі говоритимуть, що твої мрії нездійсненні!
Завжди думай:
Я зроблю це! Я зможу!

Змінено: Vedun
12-трав.-13 17:59

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Притча про терпіння

Жив-був юнак з поганим характером.
Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав забивати один цвях у ворота саду кожен раз, коли той втратить терпіння або посвариться з кимось.

Першого дня він забив 37 цвяхів у ворота саду. Наступного дня навчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи її з дня в день. Зрозумів, що простіше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, наступив той день, коли юнак не забив ні одного цвяха у ворота саду.

Прийшов він до батька і сказав йому цю новину. Тоді батько сказав юнаку, виймати один цвях з воріт, кожен раз, коли він не втратить терпіння.
Настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи.

Батько підвів сина до садових воріт, і сказав:
«Сину, ти чудово себе вів, але подивись, скільки дірок залишилось у воротах».

Ніколи вони вже не будуть такими як раніше. Коли ти з кимось сваришся, і говориш йому неприємні речі, то залишаєш йому рани як у тих воротах. Можеш встромити в людину ніж, і потім витягнути його, але завжди залишиться рана. І буде неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення. Рана залишиться.
Рана, нанесена словами, спричиняє таку ж біль, як і фізична.

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Притча про двох коней

Якось дикий кінь зустрів прирученого коня і почав ганьбити його за
рабство. Але той твердив, що він — вільний, як вітер.

— А тоді, — сказав дикий кінь, — скажи мені, для чого служить те
знаряддя, що маєш між зубами.

— Це — уздечка, — відповів приручений кінь. — Один з найкращих засобів, що дає силу.

— Так, але що означають ті паски, які прив'язані до неї?

— Вони не дають їй випасти мені з уст, коли я надто лінивий.

— А що скажеш про сідло? — питав далі дикий кінь.

— Часто полегшує мої муки, — відповів приручений кінь. — Коли сили
зовсім покидають мене, я сідаю в нього і їду верхи.

Нема нікого гіршого від раба, який цілує свої кайдани, і від людини,
яка вибачає собі недобрі звички, в'язнем яких вона є.

Ніхто не є вільним, якщо не є паном самого себе.
Бруно Ферреро

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Притча про каву...

Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.

- Що змінилося? – Запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так….

Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.

- А кава?
- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Притча про те, як неправда руйнує...

По дорозі йшла неймовірної краси дівчина. Раптом, вона помітила, що слідом за нею йде чоловік.
Дівчина обернулась і запитала:
— Скажи, чому ти йдеш за мною?
Мужчина відповів:
— О, найпрекрасніша, твій образ настільки заворожує, що змушує йти за тобою. Про мене кажуть, що я божественно співаю,
вмію грати на флейті, посвячений у таємниці мистецтва поезії,
і що вмію в серцях жінок пробуджувати муки кохання.
А тобі я хочу зізнатись у власному коханні до тебе, бо ти розбила моє серце!

Красуня мовчки дивилась деякий час на нього, потім сказала:
— Як ти міг закохатись у мене? Моя молодша сестра набагато гарніша і привабливіша від мене.
Вона йде за мною, подивись на неї.
Мужчина зупинився, потім обернувся, але побачив тільки потворну стару бабу в залатаній накидці.
Тоді він прискорив свої кроки, щоб наздогнати дівчину. Опустивши очі, він запитав, видаючи покірність:
— Скажи мені, як неправда могла вирватись з твоїх вуст?
Вона усміхнулась і сказала:
— Мій друже, але ж ти теж не сказав мені правду, коли клявся у коханні.
Ти знаєш в досконалості всі правила кохання і робиш вигляд, що твоє серце палає від любові до мене.
Як же ти міг обернутись, щоб подивитись на іншу жінку?

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Назовні і всередині

Дідусь нахилився над п’ятирічним онуком і поцілував його надобраніч. Хлопчик одразу витер щоку.
«Чому ти так робиш, синку? — спитала мама. — Коли хтось тебе цілує, не треба витирати поцілунок».
«Мамусю, — пояснив маленький, — я не витираю, щоб витерти. Я втираю його в себе».
__________________________________________________ _______

Одній мамі під час подорожі весь час надокучало вертляве дитя.
«Та сядь уже нарешті!»
Але дитина, здавалося, не чула наказу і знову ставала на сидіння, аби дивитися у вікно.
Знервована мати взяла дитину і посадовила поруч зі собою.
Дитя глянуло на неї і гордо вимовило: «Назовні я сиджу, але всередині — стою».

Те, що у нас «всередині», набагато важливіше від того, що «назовні»

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Притча про ціль життя

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися по берегу річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав:
- Подивіться на річку, вона саме життя, то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється з кожною миттю, ніколи не повторюючись двічі.
Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх:
- А як ви би йшли до своєї мети?
Перший сказав:
- Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети, - відважно сказав один.
- Це добре, - сказав Хінг Ші, - та ти ризикуєш одного разу втопитись, так і не подолавши річку. Моя тобі порада: до того , як плисти проти течії, взнай, чи твоя мета знаходиться в тому ж напрямку.
Другий учень сказав :
- А я буду плисти за течією, як цей пелюсток, що ковзає хвилею, і набрався би досвіду по дорозі.
- Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним на пелюсток, якому байдуже, куди плисти, так як не важливо, де згнити.
Третій учень відповів:
- А я би плив до мети, постійно міняючи тактику, то пливучи за течією, то би боров її.
- Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, -зауважив вчитель, - розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його:
- А твій шлях по ріці життя , вчителю, який?
Він посміхнувся і сказав:
- Я би не пускався в плавання.
- Та хіба твоя мета досягнута?- здивувались учні.
Ні, - сказав Хінг Ші,- та не до всякої мети можна добратися вплав.

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Притча про те, на що слід витрачати час.

Один мудрець взяв порожній глечик, і наповнив його вщерть невеликими камінням.

Зібрав своїх учнів і поставив їм перше питання: «Скажіть, шановні, повний мій глечик?» На що ті відповіли: «Так, повний». Тоді мудрець взяв повну банку з горохом і висипав вміст в глечик з камінням.
Горох зайняв вільне місце між камінням.

Задав мудрець друге питання: «Повний тепер мій глечик?» Учні знову підтвердили, що повний. Тут мудрець взяв коробку з піском і його теж висипав у глечик. Пісок просочився крізь горох і каміння і зайняв все вільне місце.

Ще раз запитав мудрець своїх учнів, чи повний глечик, і знову почув ствердну відповідь. Тоді дістав мудрець кухоль, повний води і вилив її в глечик до останньої краплі. Здивувалися учні, бачачи все це.

Сказав мудрець: «Я хотів, щоб Ви усвідомили, що глечик - це наше життя.
Каміння - найголовніша складова життя кожного, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться.
Горох - це речі, які мати приємно, але не найважливіші.
Пісок символізує дрібниці, яких повно в житті будь-якої людини.

Якщо спочатку глечик наповнити піском, не залишиться місця для гороху і тим більше для каміння. Так само і в житті: якщо витрачати час на дрібниці, не залишиться часу на найголовніше.
Приділяйте спершу час своїм рідним і близьким, собі та друзям, а зайнятися прибиранням, ремонтом, завжди знайдеться час.
Слід спочатку витрачати час на каміння, все інше - пісок.

Мудрець повернувся вже йти, коли один з учнів запитав: «А для чого ж потрібна була вода?»

- Радий, що ви запитали мене про це. А зробив так для того, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля .
Проста історія - глибокий зміст

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Ми - "туристи"...

Американський турист приїхав до суфійського Майстра.
Давно він чув про нього, глибоко закохався в його слова. І ось нарешті турист зібрався та приїхав до нього. Коли турист увійшов в кімнату, то дуже здивувався: кімната була абсолютно порожня! Там лише сидів сам Майстер, і не було жодних меблів. Американець не міг собі уявити житлового приміщення без меблів. Турист запитав:

— Де ваші меблі, господарю?
Старий суфій засміявся та запитав у відповідь:
— А де твої?
— Але ж я турист. Я не можу возити з собою меблі!
— Ось і я турист, який прибув на декілька днів. Потім мене не стане на землі, точнісінько так, як не стане і тебе.

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

донецький професор запитує у професора із Південної Африки: «А південноафриканська нація взагалі існує?» Іноземний професор відповідає: «We are working on it.» («Ми над цим працюємо»).

...і нація, і громадянське суспільство - такі речі, які не можна уявляти сталими, такими, що вони або є, або їх немає. Це процес, у якому потрібно постійно перебувати. Він може бути менш чи більш потужним. Тому - низький уклін тим Andriyam, Doctoram, які попри низьку підтримку населення (що перебуває у відчаї і зневірі), - повільно та неухильно роблять свою справу, втілюючи в життя принцип Л. Українки: "без надії таки сподіватись!"

vasil
Місцевий
ranks
useravatar
Offline
92 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

ТРОЯНДА
Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих - завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш.
Якось француженка спитала поета:
- Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
- Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, - відповів той.
Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці.
Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І пішла, притискаючи троянду до грудей.
Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці - мовчазна, нерухома, як і раніше.
- Чим вона жила всі ці дні? - спитала молода француженка.
- Трояндою, - відповів поет.


"На світі є тільки одна єдина проблема - як знову дати людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба, щоб людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди. Так неможливо йти далі",

- писав Антуан де Сент-Екзюпері.

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Для розуміння життя...

Одного разу чоловік пізно повернувся з роботи додому, як завжди втомлений і сердитий на вигляд, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний син.

- Тату, можна у тебе дещо запитати?
- Звичайно, що трапилося?
- Тату, а скільки ти заробляєш?
- Це не твоя справа! – Обурився батько. – І потім, навіщо це тобі?
- Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки тобі платять за годину?
- Ну, взагалі-то, 500 грн. А що?

- Тату… – син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима.
- Тату, ти можеш позичити мені 300 грн?
- Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь безглузду іграшку? – Закричав той. – Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! .. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так нерозумно поводиш.

Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?» Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому дійсно потрібно щось важливе купити. Та біс із ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей». Коли він увійшов до дитячої, його син вже був у ліжку.

- Ти не спиш, синку? – Запитав він.
- Ні, тату. Просто лежу, – відповів хлопчик.
- Я, здається, занадто грубо тобі відповів, – сказав батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся.
- Тату, дякую! – Радісно вигукнув він.

Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім’ятих папірців. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. Малюк склав всі гроші разом і ретельно перерахував, а потім знову подивився на батька.

- Навіщо ти просив грошей, якщо вони у тебе вже є? – Пробурчав той.
- Тому, що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, – відповіла дитина. – Тато, тут рівно п’ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами.

Дійсно, наше життя надто коротке, щоб тільки гонитися за матеріальними статками. Успішні люди знають, якщо нема гармонії в стосунках, то не буде і прогресу в будь-якій справі. Будучи на роботі, ми потрібні роботодавцю рівно настільки, наскільки ми працюємо. Якщо завтра нас не стане, зі сторони буде виглядати, що нічого не змінилося: прийдуть нові люди, нові завдання зітруть за кілька днів пам’ять про людину, і тільки найближчі – родина, друзі, знайомі – будуть нести спогад про Вас через віки. У вашому розпорядку дня обов’язково має бути хвилинка для себе і оточуючих!!!

Дякую Тобі Боже, що Malinka піарить мене як антиголову селищної ради Рудно.

Vedun
Визнаний
ranks
useravatar
Offline
345 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Интересные истории, спасибо!

emmilliya
Прохожий
ranks
useravatar
Offline
5 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

Лента прогнозов на спорт от лучших капперов

<a href=http://shopbet.ru/>футбол япония прогнозы Подробности по ссылке...</a>

Poliakova#Galina[Rterovzseboqereo,2,5]
Прохожий
ranks
useravatar
Offline
1 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Re: Притчі про життя ...

digital tutors facial animation and lip sync in maya torrent  <a href=https://all.meether.ga/28571.html>schizophrenic. </a> why is it important to check sex offenders list 
oral contraceptive use impairs muscle gains in young women  <a href=https://all.meether.ga/9605.html>pool of blood. </a> bottom customer customer delight exceeding expectation line principle success 
asian senior community bay area - dating - singles  <a href=https://all.meether.ga/1276.html>be  in </a> how to ask friends to jack off with you

Charleshax
Прохожий
ranks
useravatar
Offline
2 Повідомлення
Інформація про користувача в повідомленнях
Cпілкування на форумі доступне лише для зареєстрованих


Інформація

Статистика:
 
Всього тем:
140
Всього опитувань:
1
Всього повідомлень:
100665331
Повідомлень сьогодні:
1
Відвідувачі:
 
Всього користувачів:
5845
Останнім зареєструвався:
Tiffanyjed
Користувачі онлайн:
0
Гості онлайн:
67

Найактивніші користувачі: 
vicarman, Vedun, admin, Качерай, сусід
Онлайн: 
Зараз немає користувачів онлайн

Позначення форумів:

 Тема
 Новий
 Закритий
 Прикріплено
 Активний
 Новий/Актив
 Новий/Закр
 Новий/Кріпл
 Закр/Актив
 Актив/Кріпл
 Кріпл/Закр
 Кріпл/Закр/Актив